День Незалежності! Чого досягли і що втратили?

Нашій державі Україна 25 років. Ми отримали право самостійно вирішувати як нам жити.  Я, пам’ятаю як радів з мільйонами громадян, що ми отримали український герб, прапор і всю можливість самостійно, без вказівок і порад із столиці Радянського Союзу – розвивати країну і добробут українців. На момент отримання Незалежності Україна за рівнем економічного потенціалу була другою у Радянському Союзі.

Ми мали всі можливості стати процвітаючою країною світу. Це було 25 років тому. Сьогодні ми в Україні маємо найбідніше населення на   Європейському просторі і найбільшу кількість багатих персон у порівнянні з валовим національним продуктом. Чому так сталося як не гадалося?  

Ми, громадяни України збудували потужну економіку і агропромисловий комплекс. Ми отримали все це у своє повне управління разом з Незалежністю.  Саме цей потенціал і був гарантією нашого добробуту і нашої Незалежності.

Обираючи керівників держави, ми свято вірили, що вони будуть піклуватись про розвиток суспільства, ухвалять і будуть виконувати закони за якими кожен громадянин зможе почувати себе вільно і пишатися, що Україна незалежна і процвітаюча країна. Наші сподівання виявилися марними.

Правителі, яких ми обирали – сформували закрите елітне коло великих бізнесменів, котрі почали  не заробляти на розбудові економіки країни, створюючи робочі місця, а безкарно грабувати нас. Вони порізали заводи, фабрики, розбазарили колгоспи і торгові флоти. Власне, все, що в нас вкрали нікуди не зникло – воно перетворилося у статки дуже обмеженої кількості грабіжників.

Ті, кого сьогодні ми обрали до влади – не нові! Це ті, хто в тому числі брали і беруть участь в грабунку народу України. Вони грабують нас не тільки экономічно, вони знищують нашу пам’ять і мрію про колись квітучу і дійсно незалежну Україну. Способів ці грабіжникі не добирають.

Наші правителі прославили Україну корупційними скандалами, крадіжками, сварами і всім  тим про що сьогодні пишуть на шпальтах газет зарубіжною преси. І нема чого ображатись. Окрім нас самих – винних немає!

Тільки завдячуючи тяжкій праці видатних Українців (спортсменів, письменників, науковців, роботящих людей, які працюють за кордоном) світ знає, що є така країна, де живуть розумні і трудолюбиві люди, а не тільки як країну правителів-корупціонерів і злодіїв.

Так, сьогодні ми маємо весь набір формальних ознак незалежної держави. В мене лише одне не вкладається в голові – як ми можемо бути незалежними, коли на нарадах в  державних установах керують іноземні емісари. Вони не просто керують вони ставлять умови, а частіше просто ультиматуми – що робити Українській владі, яку обрали не вони, її обрали ми. Владі радять, як ще більше довести народ до зубожіння, як порізати останні стратегічні підприємства, як втратити гарантію Незалежності.

На моє глибоке переконання – Незалежність полягає не в атрибутиці, а практичному факті бути незалежними. Кожна людина в країні повинна відчувати себе самодостатньою, мати можливість реалізації свого життєвого потенціалу. Досить обирати собі панів! Вони будуть піклуватись тільки про себе і своє оточення, а ми остаточно перетворимось на кріпаків. Добрих панів не буває!

Незалежність тоді буде існувати, коли ми зрозуміємо, що тільки від нас залежить наше життя коли ми йдемо віддавати свій голос на виборах, а не від доброго і заможного пана. Нам українцям потрібно гуртуватися і обирати ту політичну силу, яка передасть гроші і владу в кожну обласну раду і встановить один закон для всіх.

Вірю, що пройде час і так буде! Тільки у цьому випадку Україна матиме не віртуальну, а реальну незалежність держави, кожного громадянина, особистості і народу.

З  Днем Незалежності !

 

Віталій Грушевський